Стан сучасної креативної економіки і креативних індустрій

June 2, 2021

Після тривалого карантину, спричиненого пандемією, не може бути кращого часу для оцінки креативної економіки. У листопаді 2020 року ООН прийняла резолюцію, проголосивши 2021 рік “Міжнародним роком креативної економіки для сталого розвитку”. Креативні галузі мають вирішальне значення для порядку денного сталого розвитку. Вони стимулюють інновації та диверсифікацію, є важливим фактором у зростаючому секторі послуг, підтримують підприємництво та сприяють культурному різноманіттю. Креативна та культурна індустрії також відіграли важливу роль у посередництві щодо цифрової трансформації, що відбувається в усьому світі. Сьогодні як ніколи, нам потрібні креативне мислення, інновації, вирішення проблем та викликів нерівності та вразливості, з якими ми стикаємось щодня.

Креативні індустрії – життєва сила креативної економіки

Це реклама, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, дослідження та розробки, програмне забезпечення та багато іншого. Креативна економіка безумовно має потенціал для підтримки країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою у диверсифікації виробництва та експорту та забезпеченні сталого розвитку на всеосяжній та справедливій основі. Вона є ані старою, ані новою. Якщо ви читаєте свої публікації в Інтернеті або ходите до місцевого кінотеатру, читаєте книгу або слухаєте музику по дорозі на роботу, ви споживаєте творчий продукт або послугу.  Люди розробляють концепцію та впроваджують цю роботу, потім виготовляють або публікують її, і в ідеалі отримують за це гроші. Це насправді нічим не відрізняється від інших виробничих процесів, за винятком того, що основний внесок походить від оригінальної або захищеної авторським правом інтелектуальної власності (ІВ).

За різними оцінками на креативну економіку припадає від 3% світового ВВП. Але варто, мабуть, набагато більше, коли культурна цінність додається до її комерційних прибутків. У Великобританії, наприклад, креативні галузі зробили рекордний внесок в економіку в 2017 році, внесли 101,5 мільярда фунтів стерлінгів у скарбницю країни і зросли майже вдвічі швидше, ніж економіка з 2010 року. Як результат, креативна економіка виявляється потужним економічним сектором, що розвивається, посиленим за рахунок цифровізації та сплеску послуг. Експерти запевняють, що його внесок зросте, і якщо вдасться використати ключові тенденції, ми можемо жити у набагато більш творчому світі в майбутньому.

До чого тут покоління Z?

Нещодавно я ознайомився з цікавим американським дослідженням щодо впливу покоління Зет на продукти та споживчу індустрію в цілому.  Воно показує, що творчість та креатив впливає не лише на кінцевий продукт, але й на керівні посади які впроваджуються в компанії.

Ключові інсайти з даного дослідження від представників покоління Зет:

  • 85% переконані, що бізнес – це більше, ніж просто прибуток;
  • 73% важливо, щоб цілі компаній збігались з їх власними ідеями та візією;
  • 83% здійснили переоцінку речей та економії коштів у зв’язку з пандемією;
  • 75% вірять, що їх покоління зможу змінити світ та економіку в цілому;

Виділені в дослідженні ключові принципи стійкості, інклюзивності та різноманітності, стали причиною появи нових креативних позицій, таких як:

  • Адвокат з питань етики для вирішення соціальних та екологічних проблем.
  • Головний директор з питань сталого розвитку  для ефективного збалансування бізнесу.
  • Головний директор з питань впливу. Цікаво, що Принц Гаррі приєднався до стартапу BetterUp саме в такій ролі. Ця посада має на меті забезпечити „вплив через дії”.
  • Головний TikTok менеджер посада, яка створена спеціально для залучення широкої аудиторії через відому соціальну мережу. Та багато інших цікавих професій, які на мою думку, позитивно впливатимуть на розвиток креативної індустрії в цілому світі.

Сучасні реалії, які можна спостерігати в Україні

  • Тема креативної економіки вийшла на національний рівень. Створення конкурентоспроможної креативної економіки є стратегічною метою Національної економічної стратегії до 2030.
  •  Саме з метою стимулювання інновацій і підтримки стартапів на ранніх стадіях було створено Український фонд стартапів.
  • Спільна ініціатива “Підприємницький університет”, в свою чергу, має на меті збільшити кількість майбутніх інноваційних підприємців.
  • Дія Сіті. Це унікальний, спеціальний правовий режим для IT-індустрії, який дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб в Центральній та Східній Європі.
  • Вже зараз IT складає близько 4% від частки ВВП, а тим часом Мінцифра активно працює над збільшенням його частки до 10% ВВП.
  • Буквально позавчора Президент підписав указ про створення Президентського університету майбутнього, який має стати інноваційним освітнім простором для підготовки фахівців з новітніх технологій.
  • Вже на наступному тижні, 8 червня відбудеться перше засідання Ради з розвитку креативної економіки при Кабінеті Міністрів України, на якій обговорять шляхи розвитку креативної економіки.

Шлях на тисячу лі починається з першого кроку

Серед заявників на Грант, а також переможців акселераційної чи грантової програм нашого Фонду, досить часто зустрічаємо проекти з креативної індустрії: зі сфери культури, музики, архітектурного дизайну чи творчості. Ми віримо, що про такі українські стартапи як Librarius, Artera, Erudito, Copra acoustic та багато інших, зовсім скоро будуть відомі на глобальному рівні.

Серед успішних кейсів, стартап Djooky – платформа, яка надає артистам доступ до глобальної спільноти інвесторів, а інвесторам можливість торгувати новим класом активів. Їх нещодавний раунд інвестицій після отримання Гранту склав 10 мільйонів. Інший стартап – Креативна практика, допомагає зробити онлайн освіту доступнішою, а креативну спільноту України – ще ближчою. Також вже цієї п‘ятниці, одним зі стартапів, який буде пітчити перед журі та є претендентом на отримання гранту від USF є Delight – проект, що створює інтерактивну книгу з елементами тіньового театру тіней. Ми спостерігаємо за всіма їх успіхами з великою увагою і сподіваємося в майбутньому побачити ще більше представників креативних індустрій на нашій пітч сцені.

Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів