USF Legal №4. Конспект лекції на тему питання інтелектуальної власності щодо продукту стартапів

22 липня Український фонд стартапів провів четверту лекцію із серії освітнього юридичного курсу на тему питання інтелектуальної власності щодо продукту стартапів. Спікерами виступали партнер юридичної фірми Mamunya IP Олександр Мамуня, керівник IP практики юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» Іларіон Томаров і партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko Ярослав Огнев’юк. Олександр Мамуня одночасно здійснював модерацію заходу. 

Нижче наводимо ключові тези їх виступів у письмовому вигляді. Повний запис вебінару можна переглянути на каналі ютуб за цим посиланням.

 “Авторське право та побудова продуктів з використання text & data mining технологій”

Розповідає Іларіон Томаров, керівник IP практики юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери»

Авторське право не охороняє ідеї

Його вигадали у Франції 200 років тому, аби автор міг трохи заробити від постановки п’єс у театрах і продажу книг видавництвами. Авторське право охороняє лише форму вираження твору. 179 країн підписали Бернську конвенцію, тому автор отримує охорону в цих країнах одночасно та автоматично без жодних формальностей.

Авторське право охороняє форму 

Комп’ютерні програми прирівняли до літературних творів, тому АП охороняє не лише вихідний (які пишуть програмісти), але й об’єктний код (який створений компілятором саме для зчитування машиною). Довгий час споживач отримував софт на матеріальних носіях (як книги), тому закони не адаптовані під сучасний спосіб дистрибуції. В світі немає єдиного стандарту захисту софту авторським правом, тому вся індустрія 10 років слідкувала за справою Oracle v Google.

Якщо я заплатив за роботу, права у мене

Якщо розробник працює на мене (як робітник чи підрядник), це не означає, що авторські права на створені твори належать замовнику АВТОМАТИЧНО. Точніше – це працює за правом США в рамках «work for hire». В Україні автору належать всі авторські права, а передати замовнику він може лише майнові.

Завжди укладайте письмовий договір

Найгірший договір краще, ніж його відсутність. В Україні доволі формальний підхід до передачі авторських прав, тому що наше наше законодавство передбачає ряд вимог до таких договорів, починаючи від письмової форми та закінчуючи певними умовами, які мають бути, а відсутність цих умов може означати недійсність договору. Наприклад: немає умови про відчуження виключних прав, немає завдання створити певну комп’ютерну програму, немає способів використання, які передаються, немає території передачі прав, немає винагороди за передачу прав.

Коли прийдуть інвестори…

Вони спитають – кому належить продукт? А юристи попросять документи, які це підтвердять. Якщо колишній працівник забере частину розробок, без письмових договорів буде дуже складно захистити права в суді.

Wargaming проти Blitz Team 2020

Частини розробників пішли та створили на основі двигуна DAVA свою гру. Wargaming це не сподобалося: компанія подала декілька позовів в різних країнах. Зокрема, позов в Білорусі на суму 1.7 млн доларів. По версії Wargaming, розробники Blitz Team порушили авторські права на World of Tanks Blitz (DAVA Framework/DAVA Engine) шляхом розміщення на GitHub вихідного тексту DAVA Framework в період роботи у Wargaming і створення форків (відгалужень) цього вихідного коду на особисті акаунти в GitHub. Wargaming публічно заявляла, що DAVA Framework/DAVA Engine у вільному доступі під Open Source ліцензією BSD 3-Clause. Однак з 2014 по 2018 його розробляли та розміщували в публічному репозиторії GitHub під Open Source ліцензією зі згоди Wargaming. У 2018 репозиторій видалили з публічного GitHub, що призвело до створення форка. Верховний Суд РБ відмовив Wargaming у стягненні $1.69 млн з колишніх розробників. Також суд відмовив видалити форки з вихідним текстом DAVA Framework/DAVA Engine, створені відповідачами на GitHub. Wargaming стверджує, що був договір про неконкуренцію, а працівникам виплатили більше $ 10 млн. Однак розробники заперечують наявність такого договору.

Якщо запозичуєте – перевіряйте

Дві ситуації, коли запозичення чужого може погано закінчитись:

1. Порушення умов open source;
2. Незаконне використання відкритих даних.

Що відбувається, коли софт збирає дані із інтернету та навчається на них? Є традиційні способи використання твору: відтворення та переробка. Авторське право не встигає за технологіями (БК останній раз переглядали в 1975 році), тому юристам важко оцінити ризики порушення.

Є безліч загальнодоступних даних

Наприклад, публікації в соцмережах: тексти, фото, звук та відео. Дані про спортивні змагання, дані про ціни на товари. Основна технологія – машинне навчання, якому потрібні масиви даних: Data scraping, Natural language processing, Computer vision.

Для чого це потрібно?

HR продукти, фінтех продукти (кредитні рейтинги), рекламні продукти, сервіси слідкування за цінами, ставки у спорті.

LinkedIn проти HiQ 2017

Бізнес HiQ Labs залежить від даних, які знаходяться в LinkedIn у загальному доступі. Якщо позбавити цього джерела, HiQ не зможе виконати зобов’язання перед контрагентами (eBay, GoDaddy), останні розірвуть контракти і це завдасть непоправної школи бізнесу. HiQ звернувся до суду з вимогою заборонити LinkedIn встановлювати технічні перешкоди скрепінгу і здійснювати юридичні або технічні заходи, спрямовані на блокування доступу ботів HiQ до публічних профілів користувачів.

LinkedIn проти HiQ 2020

Що таке загальнодоступні дані? Є 2 різні відповіді:

1. Дані, які будь хто може побачити;
2. Дані, які не охороняються авторським правом.

Факти з життя людей (місце роботи, посада) одночасно підпадають під обидві категорії. Однак, якщо це фото квартир із оголошень про продаж, вони охороняються авторським правом і запозичення такої бази потребує згоди правовласника або власника бази фотографій.

Сфери регулювання, які зачіпає один спір:

• copyright law
• sui generis database right
• data protection law
• contract law
• trade secret law
• competition

Найбільше спорів у Великобританії

BHB vs William Hill, Ryanair vs PR Aviation, Racing Partnership Ltd vs Done Brothers, 77 My Ordnance Survey.

Які права виникають на базу клієнтів?

Ryanair v PR Aviation BV C30/14: через веб-сайт відповідача користувачі шукали квитки авіакомпаній, порівнювали ціни та бронювали квитки. Веб-сайт отримував дані в автоматизованій формі, розміщені на сайті Ryanair та доступні для клієнтів. Якщо розробник бази дозволяє використання самої бази даних, він має право обмежити таке використання в угоді із користувачем, визначивши цілі та форму використання. Якщо ви думаєте в якій юрисдикції безпечніше створити компанію, яка буде збирати дані для вашої компанії, то Британія найбільш передбачуваніша, бо в неї з’явилися норми про це. В законі про авторське право в 2014 році з’явився новий виняток:

Copy of a work by a person who has lawful access does not infringe copyright – a) the copy is made in order that a person may carry out a computational analysis of anything recorded in the work for the sole purpose of research for a non-commercial purpose, and b) the copy is accompanied by a sufficient acknowledgment.

Якщо особа зробила копію з твору, який вона отримала легально, то ця копія не порушує авторське право, якщо вона буде використана з метою комп’ютерної обробки (АЛЕ!) не з комерційною метою, а просто для дослідження. Подумати як це обійти можна за допомогою консультації юриста.

Стаття 29А закону в редакції 2014 р.

Where a copy of a work has been made under this section, copyright is infringed if – a) the copy is transferred to any other person, or b) the copy is used for any purpose other that that mentioned in subsection 1а.

Формати використання даних

• Data scraping – може створити технічне навантаження на чужі сайти і кваліфікуватися як втручання в роботу комп’ютерних систем. Якщо ви отримуєте дані від стороннього постачальника, це спосіб зняти частину ризиків.
• Natural language processing – дані проходять 4 етапи: collection, pre-processing, training, use of trained models.
• Як захищати результат навчання?

Результат – тренована модель, яка виконує певну функцію (переклад content moderation), технологічні процеси якої ставлять такі питанання:  

• статус даних моделі;
• обсяг відтворення та переробки чужих творів;
  
• випадки вільного використання, які застосовуються.

Випадки вільного використання

В Україні та більшості європейських країн вичерпний перелік випадків вільного використання. В США навпаки переліку немає, а є лише 4 критерії добросовісного використання, які юристи можуть оцінити з огляду на наявну судову практику. 

«Стратегія інтелектуальної власності для засновників стартапів – що потрібно знати для ефективного захисту своєї ідеї»

Розповідає Ярослав Огнев’юк, партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko

Успіх розвиненої компанії полягає у такій формулі: класний продукт або послуга + їх гарне втілення +належний захист прав інтелектуальної власності. Прості істини прав інтелектуальної власності:

1. Охороні підлягає матеріальне втілення ідеї (електронна форма, код програми, дизайн виробу)
2. Більшість прав охороняється за територіальним принципом
3. Мільйони стартапів у світі занепадають через неналежний захист прав ІВ.

На шляху від стартапу до світового лідера ваш розвиток будуть визначити постійні інвестиції в інновацію, адаптацію вашого продукту до потреб суспільства, до отримання монопольної новизну та захист прав ІВ. Приклад успішності: компанія IBM (International Business Machines), яка існує з 1911 року.

Завдання інтелектуальної власності

1. Визначає об’єкт на який виникають права. Стартапери приходять до патентних повірених та описують в загальних рисах свою нібито інноваційну ідею. Завдяки досвіду та професіоналізму патентних повіренних ця ідея набуває чітких рис та меж правової охорони, які можна буде захищати
2. Особу, яка нею володіє: хто створює або хто реєструє.
3. Встановлює виключне(монопольне) право на об’єкт інтелектуальної власності. Мінімізує ризики на майбутні спори, претензії третіх осіб до вас як до розробника ідеї.
4. ІВ виступає активом, яка має свою матеріальну цінність, яка приваблює інвесторів.
5. Зареєстрований об’єкт ІВ дозволяє використовувати його як варіацію розвитку стартапу. Наприклад, через ліцензування або франчайзинг.

З чого почати?

1. Розробляючи стартап, переконайтеся що ви вільні від подібних трудових обов’язків перед роботодавцем і ви не робите розробку стартапу на ресурсах свого роботодавдця або використовуючи його матеріальну базу. В іншому випадку є ризик, що роботодавець буде позиватися на право власності того чи іншого об’єкту ІВ, який виник зі стартапом. 
2. Залучайте до втілення лише необхідних людей.
3. Не розповідайте про свою ідею на широкий загал.
4. Переконайтесь, що ваша ідея унікальна та не втілена кимось іншим. Перевірте більш ранні реєстрації на торгівельні марки, промислові зразки, корисні моделі та винаходи у всьому світі.
5. Юридично оформте відносини з кожним членом та засновником стартапу. Бажано щоб особи було 3, а не 50 на 50 (суперечки заходять в глухий кут)
6. При створенні бізнес-плану закладіть витрати на втілення стратегії захисту прав ІВ. Це не лише послуги фахівців-спеціалістів, а й витрати на реєстрацію, офіційні збори в різних юрисдикціях.
7. Приділіть увагу оформленню прав ІВ. На кого їх здійснювати? На фізичних осіб (тоді бажано оформити договір співволодіння) чи створювати компанію, яка буде менеджерити стартап з визначенням часток учасників стартапу. В статутних документах компанії, яка буде управляти стартапом також рекомендується визначити чітко осіб, які будуть мати право розпоряджатися правом ІВ. Трапляються ситуації, коли керівники проектів без відома власників передають права ІВ (основний актив компанії) третій особі. Таким чином, занепадає потім бізнес.
8. Не плутати сферу ІВ. Підхід «розберуся сам» з ІВ не працює. Не використовувати шаблонні документи. 
9. До залучення інших людей до роботи над стартапом, слід вжити заходів щодо забезпечення конфіденційності. Наприклад, компанія Сoca-Cola вже більше років, вона працює у багатьох країнах світу, але рецепт сиропу досі комерційна таємниця. Тому треба в усіх документах компанії, між партнерами, працівниками прописати умови дотримання комерційної таємниці. 
10. Оформлюйте відносини з інвесторами із залученням юристів-професіоналів, щоб через незнання не втратити права ІВ та можливість нею управляти.

«Патентування алгоритмів в Україні та закордоном (США, ЄС)»

Розповідає Олександр Мамуня, партнер компании Mamunya IP

Що таке патент? Навіщо його треба отримувати, якщо існує авторське право, яке автоматично виникає та не потребує жодних зусиль та формальностей?
Патент це формальний документ, який засвідчує право ІВ на певну технологію, яка має відповідати певним критеріям:

1. Бути абсолютно новою в світі
2. Бути не очевидною фахівцю, який має справу з цією сферою
3. Бути промислово придатною (Будь-хто, ознайомившись з формулою та описом патенту, повинен мати здатність відтворити цю технологію, а вона має приносити якийсь ефект).

Самостійно отримати патент дуже складно (без патентних повірених). Це потрібно вносити в бюджет стартапу з самого початку.

В чому різниця між патентом та авторським правом?

Авторське право має плюси та мінуси:

Плюси: не треба витрачати час, зусилля, кошти, щоб авторське право на продукт виникло.
Мінуси: його надзвичайно складно захищати (і кошти йдуть вже на це).

Потребують величезної кількості зусиль: збору доказів  та формування правової позиції в суді. Патент потребує витрат ресурсу на етапі засвідчення права, але захищати патент відносно легше, бо в цьому формальному документі чітко зазначені всі ознаки та межі цієї технології, яка охороняється та належить вам як винахіднику. Доводити порушення, забороняти використання, отримувати компенсацію, відшкодовувати збитки простіше. Також патент цікавий з точки зору залучення інвестицій, бо коли ви шукаєте фінансування для проекту, то більш-менш солідний інвестор буде запитувати формальні папери. Патент додає продукту більшої цінності. Свідоцтво про авторське право не має такої сили, адже засвідчує лише ту обставину, що ви колись звернулись до відповідного відомства певної країни, щоб вони засвідчили, що ви знали про таку технологію на певний момент часу. Патент більш солідний документ, який підтверджує не тільки вище зазначене, але й те, що відомство певної країни зробило експертизу вашої заявки та визначило, що ваше технічне рішення є абсолютно новим у світі. Для інвестора це означає, що ви власник унікальної та корисної технології, за яку можна заплатити серйозні кошти. Серед усіх засобів захисту патентування найбільш затратний з точки зору часу та коштів інструмент, але який дає найбільше переваг в очах інвестора та в процесі захисту у суді.

Що може охоронятися патентом?

В умовах України та Європи виключно алгоритм не може являтися об’єктом патентування. Це має бути якийсь фізичний об’єкт: якесь залізо, якийсь hardware, який впливає на інший об’єкт фізичного світу. Якийсь технічний результат. В США ситуація з алгоритмами на софт краща. Не можна отримати патент на всю планету, на всі країни світі. Лише на кожну окрему юрисдикцію. Тож варто визначитись з пріоритетами: на який ринок орієнтований ваш продукт. З огляду на це, ви маєте визначитись в якій країні подавати заявку на патент.

На створення патенту потрібно від 3 до 5 років. При переговорах з інвесторами ви можете користуватися цим фактом. Вказувати, що у вас подана заявка на патент, яка проходить експертизу ( на цей випадок користуються фразою patent pending). Багато хто винаймає українських патентних повірених для економії коштів. Задля того щоб виписати формулу винаходу, опис, зібрати необхідні елементи для подання заявки в Україні (бо це дешевше, ніж за кордоном). Також набагато ефективніша комунікація (одна мова). Коли все готово, робиться переклад на англійську мову та надаються повіреним в потрібній країні, а ті вже адаптують заявку під правила країни з менший кошт. Таким чином, досягається економія. Але все одно сума йде про десятки тисяч доларів.