USF Legal №1. Конспект лекції на тему інкорпорації та відносин між фаундерами стартапу

July 7, 2021

2 липня Український фонд стартапів провів першу онлайн лекцію із серії освітнього юридичного курсу на тему інкорпорації та відносин між фаундерами стартапу. Спікерами виступали партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko Олександр Ніколайчик, керуючий партнер Juscutum Артем Афян і Галина Василевська, Cyber Accelerator Lead, Cornell Tech LLM в галузі технологій та підприємництва. Галина одночасно здійснювала модерацію заходу.

Нижче наводимо ключові тези їх виступів у письмовому вигляді. Повний запис вебінару можна переглянути на каналі ютуб за цим посиланням.

«Все що ви хотіли знати про цикл життя стартапу, але соромились спитати: про все взагалі та нічого конкретного» 

Розповідає Олександр Ніколайчик, партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko.

В кожній країні є свої особливості. Вони залежать від економічного розвитку країни, від культури підприємництва. Всюди є свої нюанси. Всесвітня глобалізація знищує кордони між країнами і все менше залишається особливостей, які неможливо нормально використати в України. Хоча юридично стартап може бути створений в США.

Я є представником саме біглу, тож ми спеціалізуємося більше на етапі, коли стартап вимагає активного зростання, розширення та екзіту. Моя спеціалізація якраз є екзіт (вихід), або в залежності від того на якій стороні є виступаю: private equity, venture capital, angels, хоча трапляється і сторона стартаперів.

Загалом виділяють 5 стадій розвитку стартапу

  1. Pre-seed/ideation: стадія зародження ідеї, розвитку ідеї в технологічному вимірі, стадія створення продукту. Основоположна стадія, яка гарантує майбутнє стартапу, бо все базується на ідеї.
  2. Рання стадія: запуск продукту, поява перших клієнтів. Перші господарські відносини. На цій стадії важливо розуміти яка є юридична база продукту, де краще створювати компанію, яким чином розвивати. Відкривається цілий блок операційних питань.
  3.   Зростання: вдосконалення продукту, зростання доходів. Юридична структура має бути готова до вдосконалення продукту, до монетизації, до оптимізації податкового навантаження, до фінальної формації бізнес-моделі.
  4.   Розширення: завоювання нових ринків, географічне розширення. Існує певне правило: стартапи на етапі розширення видозмінюють свій функціонал, а іноді навіть свою сутність. Наприклад, Android фокусувався на операційних системах для відеокамер. З юридичної точки зору ця стадія є тривіальною, адже там є певний алгоритм, який зустрічається завжди і має певні закономірності, який не дуже видозмінюється від юрисдикції до юрисдикції.
  5. Вихід: вихід шляхом продажу сторонньому інвестору або IPO. 

Звідки гроші?

  • Зародження: власні кошти, сім’я, друзі, бізнес-янголи (правило FFF: friends, family, fools). Доходи відсутні, витрати невеликі.

Інвестування на обопільній довірі, рідко зустрічається «важка» документація. Фаундерів тримає разом взаємозалежність один від одного, у кожного своя роль та внесок, які часто важливіші від фінансів. Важливо прописувати legally binding, юридично зобов’язуючі домовленості – це прибирає певні непорозуміння, які можуть виникнути в майбутньому, коли кожен починає суб’єктивно інтерпретувати існуючий venture як свою участь у цьому підприємстві.

  • Рання стадія: бізнес-янголи, гранти, «посівні» фонди. Перші доходи, значне зростання витрат.

Залучається інвестор, який фінансує вибудувану модель. На цій стадії дуже важливе значення має документальне оформлення цих відносин, має існувати певна юридична оболонка для стартапа. Тут виникають питання корпоративного контролю, прийняття рішень на етапі операційної, погодження бізнес-плану. Механізми, які дають можливість бізнес-янголу впливати на прийняття рішень, контролювати витрати. Зазвичай вони не втручаються в технологічні процеси. Структурування має ключову роль, бо не завжди правила та домовленості покладені на папір можуть бути визнані в суді. Суттєву роль відіграє використання іноземних юрисдикцій, більш гнучкого правового режиму для створення так званого «іноземного елементу». Це є певна необхідність, яка на законодавчому рівні визначена для того, щоб використовувати інший правовий режим та порядок. Наприклад, використовувати англійське право та арбітраж для вирішення спорів. Нещодавно в Україні був прийнятий закон, який пропонує доволі серйозні преференції для резидентів Дія Сіті саме в плані використання різних інструментів, які зазвичай за українським правом доволі незграбні

  • Зростання: венчурні інвестори. Проходження точки беззбитковості.
  • Розширення: венчурні фонди, фонди прямих інвестицій, банківські кредити. Зростання прибутку. 
  • Вихід: стратегічні та портфельні інвестори, ІPO. Інвестор отримує прибуток через продаж акцій.

Будь-які документи з інвестування сум, що перевищують 5-10 млн доларів намагаються базуватися на певних стандартах. Наприклад, на стандартах venture capital association. Ці стандарти одразу закладають перший та найліпший варіант: через 5 років це вихід на IPO (initial public offering) – вихід на біржу (в Україні такої немає).

Будь-який стартап прагне стати єдинорогом. Для цього потрібна капіталізація, залучення коштів, шлях через IPO. Стратегічні інвестори, які заходять на цьому етапі – інвестуючи великі кошти у розвинений стартап, розуміють та одночасно прописують правила гри на етапі IPO. Це вже верифікація ризиків, compliance і т.д.

Про що слід подумати заздалегідь?

На стадії зародження та ранній стадії:

  • Визначитися з тим, у якій країні та в якій формі офіційно оформити бізнес (робити це особисто, разом з кимось, як ФОП, через існуючу компанію (яку форму обрати) або як ТОВ
  • Оформити відносини між засновниками
  • Підготувати короткий опис основних умов співпраці для інвесторів – задля спрощення процесу перемовин з ними (буде це equity contribution (щоб інвестор став акціонером) чи позика з майбутньою конвертацією в капітал – ця можливість скоро буде завдяки закону для резидентів Дія Сіті) 
  • Письмово зафіксувати досягнуті домовленості з інвесторами 
  • Чи потрібно захистити частки засновників стартапу від розмивання. Dilution – розмиття власної частки: статутний капітал компанії при додаванні коштів збільшується і пропорційно зменшується частка існуючих учасників. В US Venture Capital Standard, наприклад, є entry dilution provisions певний сет умов за яких фаундер отримає захист від розмиття власної частки. Це може бути реалізовано і в межах українського права. 

На стадіях зростання та розширення:

  • Створити зручний механізм призначення та розподілу повноважень керівництва
  • Передбачити механізм стимулювання співробітників за досягнення KPI
  • Врегулювати відносини ключових інвесторів між собою
  • Запровадити механізм контролю за складом інвесторів, викупу часток у інвесторів, що планують вихід
  • Захистити інтелектуальну власність стартапу

«Поки екзіт не розлучить нас: або про що варто домовлятись фаундерам стартапу?» 

Розповідає Артем Афян, керуючий партнер Juscutum.

МЕТА: Не всі стартапи мріють бути єдинорогами і не всім це потрібно. Іноді стартап тестує якусь нову бізнес-гіпотезу. Або хоче бути поглинутим стратегічним інвестором. Зараз багато кооперацій скуповує стартапи. І це також гарантує достатньо гарний вихід. Або стартап перетворюється на чистий бізнес та дарує вам дивіденди.

Тому кофаундерам важливо бути однодумцями. Якщо один хоче швидко заробити грошей, а другий – змінити світ, конфлікт неминучий.

РОЛІ: Хто що робить і скільки часу на це приділяє. Червоними прапорами для інвесторів є зайнятість у стартапах на part-time (часткова) та маркером для відмови. Так, повна зануреність у роботу стартапу не завжди можлива, тож важливо проговорити скільки часу технічний фаундер готовий присвячувати, за яких умов залишить свою основну роботу та повністю присвятить себе стартапу. Є загальне правило резервувати 10% на option pool, на майбутнє команди. Однак, варто усвідомлювати: поки ви не підняли seed – раунд, важ стартап оцінюється в 0. Не переоцінюйте свій стартап, але передумови створюйте. 

ВІДСОТКИ: краще посваритися на початку, ніж потім мати серйозну суперечку, втратити репутацію та гроші. Варто одразу проговорити та чесно зізнатися чи рівні внески, чи ні та як вони будуть змінюватися. 

СФЕРИ: які рішення хто приймає. Якщо хтось відповідальний за маркетинг, треба з’ясувати що саме ви погоджуєте разом, скільки свободи в рішеннях, чи можуть наймати до себе в команду без погодження з іншими, як часто зустрічатися для стратегії. Так, неможливо домовитися про все на березі, але хоча б основні моменти. 

Як виходити зі стартапу?

Причини для припинення своєї роботи у стартапі можуть бути різні: отримання іншої пропозиції, вигорання, одруження, хвороба, смерть. Якщо людина виходить зі стартапу до підняття seed-раунду, то вона виходить в порожнечу (якщо немає домовленості про інше). Якщо ж вона довела до певного етапу, то можуть залишитися певні відсотки. Є велика спокуса створити викуп її долі. Однак оцінка стартапу може бути віртуальна і цих реальних грошей немає (наприклад, оцінка 1 млн, а на рахунку 50 тис.). Важливо лишати «відкриту хвіртку»: якщо людина відходить, то вона може дофінансовувати роботу людини, яка її замінить (наприклад, зі своєї частки).

Непорозуміння в команді часто призводять до смерті стартапу. 

Як оформлювати відносини?

Іноземна юрисдикція з прийняттям норм про корпоративні договори стала певною мірою недооціненою. Якщо ваш стартап націлений на Україну, це тимчасово. Мало хто може цим вдовольнитися. Створити договір за українським правом – досить непогане рішення. Це не українське право має недостатньо експертизи, а суди такі. Люди не вірять в наших суддів. Що важливо передбачити в угодах при виході фаундера?

  • Non-compete: надзвичайно гостра проблема, коли фаундер виходить зі стартапу та створює аналогічний. Раджу вам, щоб це було проблемою для вашого фаундера вийти та зайти в конкурентний стартап, не домовляючись про це з вами. 
  • Non-solicitation: не переманювання співробітників. Людина пішла, а за нею – частина команди. 

Як цьому зарадити? Компанії роблять compliance. Навіть папірець за монгольським правом буде кращим, ніж нічого. Ви зможете його показати інвесторам і цим самим прирізати людині можливість. 

Перелічити активи стартапу в одному документі. Серед найважливіших, крім інтелектуальної власності (яка поки що не оформлена): доступи та ключі до репозиторію – github (хто володіє цим – той володіє і стартапом), домен, поштовий сервер, акаунти в соцмережах. Наприклад, ваш партнер оформив торговельну марку на себе та забув передати її на загальний стартап. Тоді у вас в суді будуть перспективи. 

Коли ви вибираєте партнера, як і у шлюбі радять подивитися на родину людини, так і тут: подивіться на родину кофаундера та спитайте про шлюбний контракт (щоб у разі його розлучення дружина чи чоловік не претендували на стартап і не зруйнували його). Частиною корпоративного контракту є і такий пункт: в разі вступу в шлюб – укласти шлюбний договір. 

«Інструменти управління стосунками ко-фаундерів – міжнародна практика»

Розповідає Галина Василевська, Cyber Accelerator Lead, Cornell Tech LLM в галузі технологій та підприємництва та радник стартапів.

Ранні стадії спільної роботи. На ранніх стадіях є дві основні полярні проблеми, з якими стикаються стартапи: я нікому не розкажу про свій стартап, щоб зберегти свою ідею в таємниці або ж навпаки, коли команда занадто багато даних відкриває публіці. І той і інший шлях є хибним, а найкращим рішенням буде досягти збалансованості між секретністю і відкритістю. Загальна ідея вартує мінімум, головне це практична реалізація. Якщо ви занадто обмежуєте своє спілкування це шкодить стартапу, адже він може не пройти валідацію. Іншими словами ідея виявиться непотрібною. 

Другий момент — ви придумали ідею і вирішили робити її самостійно. З високою частотою засновникам-одинакам грошей не дають через так званий “басс ефект”: коли один єдиний засновник випадає з процесу через ті чи інші причини це робить стартап недієздатним. Команда є одним з ключових елементів успішного стартапу. На seed стадії її вага досягає третини, а на pre-seed це вже половина успіху, тому важливо налагодити та унормувати стосунки всередині з формальної сторони. Для цього існують певні інструменти, а саме:

  • Договір про спільну реалізацію проєкту (аналог Founders’ Agreement), це базовий документ, який вирішить більшість питань, про які не можуть домовитися на початку.
  • Договір про конфіденційність (NDA) та передачу прав інтелектуальної власності, Регулює кому належать права на код, аналітику ринку, дизайн тощо, а також яка саме інформація є конфіденційною, а яка — ні. 
  • Зафіксована оцінка та облік внесків (грошових, часових та інтелектуальної власності). відповідає на питання як визначити індивідуальний внесок кожного члена команди у грошовому вимірі.

Розподіл часток. На розподіл часток впливають наступні фактори: 

  • Фактичний грошовий внесок. Скільки було проінвестовано у свій стартап безпосередньо членами команди. Проста табличка в excel в цьому випадку буде набагато корисніша будь-яких усних домовленостей. Це також допоможе стартапу на пізніх стадіях у розмові з інвесторами, які хочуть побачити наскільки ви віддані своїй справі, що вимірюється в особистих грошах вкладених в неї.
  • Інтелектуальна власність, репутація і комерційні зв’язки. Важливість технологічної складової продукту усе більше втрачає свої позиції, поступаючись вмінню продавати, адже навіть якщо ви маєте дійсно геніальний продукт без соціальних навичок і правильного маркетингу можна з легкістю втратити стартап. Як показує практика хороша команда з технологією середнього рівня має набагато більший шанс на успіх, аніж навпаки.

Вестінг та KPI. Вестінг це механізм нарахування часток в компанії в юрисдикціях прецедентного права, що дає можливість нараховувати акції засновникам та співробітникам пропорційно часу, що було присвячено компанії та досягненню цілей. Цей механізм був розроблений для того, щоб втримати ключових співробітників в компанії, які можуть мати спокусу покинути її задля заснування власної справи. Вестінг може залежати або від фактичного пропрацьованого часу в компанії, або ж від виконання KPI.

Інкорпорація та ранні інвестиції поділяються на шість послідовних етапів:

  • Документування будь-яких домовленостей з інвесторами, особливо з близького оточення.
  • Погодження моделі залучення інвестора: пасивна або активна.
  • Визначення порядку прийняття рішень між співзасновниками та інвесторами.
  • Фіксування типу розвитку проєкту: операційний чи венчурний. Фінансові очікування сторін.
  • Фіксування шляхів виходу з проєкту.